Архив газеты

Архив 2019
Архив 2020
 
подписка онлайн
Курсы сварщиков- аргонщиков Киев
Работа-2
 

Огляд найпопулярніших професій усіх часів

Print E-mail

Здавалося б, усе просто: найпрестижніша в ту чи іншу епоху в суспільстві професія повинна означати і високий прибуток. Але так було далеко не завжди.

СТАРОДАВНІЙ СВІТ: ЛІКАРІ, ПИСАРІ Й АДВОКАТИ

Протиріччя між прибутковістю і престижністю професії ми можемо вперше спостерігати на прикладі Стародавнього Вавилона. Найбагатше там жили купці, а ось найпрестижнішою була професія лікаря. Звичайно, слід враховувати, що майже у всі часи й у всіх суспільствах - аж до наших з вами часів - найкраще було перебувати у складі чиновницького апарату, але чиновників у цьому історичному огляді ми домовляємося не розглядати. До того ж, слід ураховувати станово-класовий характер чиновництва у більшості цивілізацій. Без знатного походження просунутися бюрократичними сходами було дуже складно - хоча і тут існували винятки.

Проте, окрім бюрократії, яка мала функцію контролю й розподілу матеріальних благ, які ще кар'єрні шляхи відкривав перед бажаючими Стародавній світ? Про Вавилон, де понад усе цінувалися лікарі, вже згадувалося вище. Престижність професії лікаря була обумовлена культом знання, який оточував цю професію. Вважалося, що лікарям безпосередньо допомагають боги. Лікарі знаходилися на "дошці пошани" у вавилонян поруч із жерцями - тобто, були носіями вищих таємниць. Вчилися на лікаря не менше 10 років, і вже тоді лікарі виконували складні операції на кшталт видалення катаракти і трепанації черепа. Правда, законом передбачалося, що якщо операція пройде невдало, лікар отримував таке ж каліцтво, яке завдав пацієнтові.

Лікарі залишаються однією з найпопулярніших професій аж до наших днів, пронісши повагу до своєї діяльності через усі континенти й часи. Але в певні періоди історії у них були серйозні конкуренти щодо сходинок суспільного престижу. У сусідньому з Вавилонією Єгипті рейтинг професій очолювали писарі. По суті, вони були топ-менеджерами, які відали розподілом робіт, наглядом за їх проведенням і навіть збором податків. Оскільки писарі могли бути не стільки в господарствах фараонів і державному апараті, але і жрецьких і приватних володіннях, вважати їх суто чиновниками не можна. Оскільки майже всі інші професії у Стародавньому Єгипті передавалися у спадок, то стати писарем було майже єдиною можливістю (за винятком кар'єри в армії) досягти кар'єрних вершин для представників інших станів. Висуватися в писарі могли навіть вільновідпущеники, як пізніше в Греції і Римі. Отримати таке "щастя" було непросто: писарі мали скласти кваліфікаційні іспити на посаду, схожі на іспити для чиновників у Стародавньому Китаї. Базовими були вміння усного рахунку великих чисел і, звичайно ж, знання всіх ієрогліфів (не багато не мало - понад 5 тисяч) і законодавчої бази. Отже писарі були в Єгипті ще й юристами. Природно, такий набір функцій оплачувався більш ніж пристойно - на рівні високих військових чинів і жерців найбільших храмів. До речі, кілька разів за багатотисячолітню історію Єгипту писарі ставали фараонами і навіть засновували династії, бо знали державне господарство набагато краще за правителів.

В античній Європі (Греції і Римі) найпрестижнішою цивільною професією був юрист. Точніше, адвокат. Культ ораторського мистецтва і майстерність риторики довели до досконалості греки й римляни. Імена Демосфена і Цицерона ми до цього часу не лише пам'ятаємо, але й вивчаємо їхні праці й методики. Знову потрібно дивитися на контекст епохи: в античних полісах виконання громадських функцій було обов'язком кожного громадянина. Тамошня демократія просто вимагала брати ту чи іншу участь в управлінні. Відмінні ораторські здібності робили адвоката відомим у своєму полісі, а це сприяло не лише великим гонорарам, але й наявністю клієнтів, які готові голосувати за свого патрона при висуненні на державні посади. По суті, античною Грецією керували поперемінно купці та юристи, а республіканським Римом - військові та юристи. У Римі імператорському, попри поступову девальвацію республіканської системи посад, адвокати все одно залишалися найбільш високооплачуваними і шанованими професіоналами. Така престижність заняття юриспруденцією задала тон і середньовічній цивілізації, що виникла на руїнах античності. Юридичні факультети в середні віки, разом з медичними, складали основу перших європейських університетів.

Цінувалися в античності й історики. Хранителі бібліотек і систематизатори скарбів античної літератури відомі нам поіменно. Спокійна посада головного історіографа в імператорському Римі, наприклад, давала не менш великі можливості для входження в найвищі кола, зокрема "доступ до тіла" імператорів.

Джерело: Павло КОВАЛЬОВ, газета "День" №202, (2012)




Читать еще в: