Щодо  навчального року Станіслав Ніколаєнко повідомив, що перші - четверті класи завершать навчання 25 травня, а п’яті - одинадцяті - 31. По закінченні навчального року в школярів невипускних класів відбуватимуться навчальні екскурсії та практика. Дев’ятикласники, які отримують атестат про неповну середню освіту, п’ятого червня писатимуть диктант з української мови. У них обов’язковими будуть ще чотири екзамени - це іспит з алгебри, географії, біології, а також з іноземної мови або з іншого гуманітарного предмету - за вибором учня.
  Цьогорічні одинадцятикласники, розказав міністр, шостого червня напишуть творчий переказ з української мови. Дату обов’язкового екзамену з історії України визначатимуть школи разом з управліннями освіти. Крім того, випускники мають обрати ще три предмети для іспитів з варіативної складової шкільної програми. А 120 тисяч випускників шкіл, котрі братимуть участь в незалежному зовнішньому оцінюванні, свої перші екзамени складуть за кілька тижнів: 21 квітня відбудеться тестування з української мови, 28 квітня - з історії і математики, а 25 квітня одинадцятикласники у Харківській області складатимуть тести з біології, хімії і фізики.
  У травні відбудеться й зовнішнє оцінювання викладання природничо-математичних дисциплін міжнародними організаціями за методикою ТІМС, розповів Станіслав Ніколаєнко. Протягом двох днів досліджуватиметься якість природничо-математичної освіти у четвертих та восьмих класах. «Ми відкриті для Європи й для світу, - наголосив міністр. - Тому хочемо брати участь у порівняльному аналізі нашої освіти із іншими країнами. Це дозволить оцінити українську освіту у порівнянні з міжнародними тенденціями й зробити, в разі необхідності, відповідні корегування планів і програм».
Окремо на прес-конференції міністр освіти і науки зупинився на нещодавно ухвалених Верховною Радою змінах до Закону «Про вищу освіту». «Це довгоочікуваний закон, - підкреслив Станіслав Миколайович. - У ньому багато змін щодо надання автономії університетам. Наприклад, права ВНЗ самостійно відкривати валютні та депозитні рахунки».
  Відтепер повністю змінюється порядок призначення ректорів. Зараз конференція ВНЗ обирає того керівника, хто набрав третину і більше голосів. Тепер в Законі записано, що обраним вважається ректор, за якого проголосувало більше половини членів конференції. Це стосується директорів інститутів у складі університетів, деканів, завідувачів кафедр тощо. Крім того, тепер ректор зможе перебувати на своїй посаді не більше двох термінів (у звичайних університетах термін перебування на посаді - п’ять років, а в національних - сім). Також, відтепер на законодавчому рівні запроваджена підтримка студентського самоврядування. «У змінах до Закону є кілька статей, які надають право студентам вирішувати великі проблеми освітянського життя, - наголосив міністр. - Зокрема, вони будуть мати 10-відсоткове представництво у вчених радах, на конференціях трудових колективів ВНЗ. Це означає, що студентство братиме участь у голосуванні при призначенні ректорів, порушуватиме перед керівництвом університету свої проблеми, пов’язані з проживанням у гуртожитках, з якістю навчального процесу та інші. Скажімо, тепер не можна буде відрахувати студента з університету (якщо мова йде не про його успішність), без рішення органів студентського самоврядування».
  Торкаючись питання переходу з освітнього рівня бакалавра на рівень спеціаліста і магістра, міністр освіти і науки наголосив, що цього року ще дозволено переводити бакалавра на спеціаліста за результатами підсумкових екзаменів у бакалавратурі. Водночас сьогодні вже є перелік посад, на яких може працювати людина з дипломом бакалавра. Хоча його ще потрібно доопрацювати відповідно до нового переліку бакалаврських програм і вимог економіки.
  Планується також виділити місцевим органам влади у вигляді субвенцій 70 мільйонів гривень, за які буде придбано майже 400 шкільних автобусів. У 2007 році, за словами Станіслава Ніколаєнка, на придбання сучасної комп’ютерної техніки для шкіл закладено 161 млн. гривень. Це дозволить повністю забезпечити всі середні й неповні середні школи комп’ютерною технікою. Крім того, Міністерство ставить завдання половину з них підключити до Інтернету, бо нині лише 15 відсотків шкіл мають доступ до світової «павутини».

---