Що змінює нова редакція Закону "Про вищу освіту"
|
|
|
Статьи -
В помощь абитуриенту
|
№43 (630) 2 - 8 листопада 2009 року
Кабінет Міністрів України 23 вересня підтримав ініціативу міністра Вакарчука прийняти новий закон "Про вищу освіту". Законопроект розроблено МОН з участю провідних ВНЗ України. З червня 2008 року він пройшов громадське обговорення. Прес-служба МОН пояснює, які саме зміни фігурують у новій редакції і для чого вони. Найголовніше: * Поняття "неповна вища освіти освіта", "базова вища освіта" та "повна вища освіта" будуть вилучені. В Україні більше не видаватимуться дипломи спеціаліста. Відтепер існуватимуть лише три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр. Раніше видані дипломи спеціаліста можна буде поміняти на дипломи магістра. Для чого це: МОН упорядковує систему освітньо-кваліфікаційних рівнів. Багато з них існували виключно як перехідне явище. * Запроваджується навчально-науковий ступінь "доктор філософії". Приставка "філософії" не значить глибинні знання у дисципліні "філософія", йдеться про високий рівень пізнання у певній науці. Приміром, тепер існуватимуть терміни "доктор філософії з математики" чи якоїсь іншої науки. Науковий ступінь "кандидат наук" буде прирівняний до "доктора філософії". Для чого це: доктор філософії - еквівалент європейському PhD (Doctor of Philosophy). Тепер не виникатиме розбіжностей у визнанні наукових статусів в нас та за кордоном. * Вводиться чіткий розподіл вищих навчальних закладів. Існуватимуть класичні університети (мінімум 6 тисяч студентів денної форми навчання, 8 галузей освіти - 8 наукових спеціальностей); профільні університети (4 тисячі студентів, 4 галузі освіти, 3 наукові спеціальності); академії (2 тисячі студентів, 1-2 галузі освіти, 2 наукові спеціальності), коледжі (не менше тисячі студентів, підготовка бакалаврів), професійні коледжі (не менше 500 студентів, підготовка молодших спеціалістів). Для чого це: тепер кожна назва навчального закладу автоматично даватиме розуміння про критерії та масштаби цього ВНЗ. * Інститути перестають бути окремими вищими навчальними закладами і можуть існувати лише в структурі університету чи академії. Для чого це: ніде у світі інститут не є окремою структурою. * У Законі передбачена участь студентів в управлінні ВНЗ (стаття 38 "Студентське самоврядування"). Студенти повинні бути включені до вчених рад ВНЗ - не менше 10% від загальної чисельності ради. Для чого це: студенти зможуть впливати на життя свого ВНЗ (приміром, ініціювати питання про профпридатність певного викладача). * ВНЗ отримають право відкривати рахунки, зокрема депозитні, у національній та іноземній валюті. Для чого це: зараз державні заклади утримуються за кошти держбюджету і всі їхні прибутки належать держказначейству. Зміни у законі дають можливість заробляти "розумним" ВНЗ і використовувати прибутки на власний розсуд. * Національні університети отримають автономні права та додаткові академічні свободи. Такі ВНЗ зможуть самостійно присуджувати наукові ступені та вчені звання та встановлювати індивідуальні нормативи чисельності студентів. Для чого це: запровадження свобод дасть змогу університетам приймати ефективні й об'єктивні управлінські рішення.
Прес-служба МОН
|