Архив газеты

Архив 2019
Архив 2020
 
 

В поисках работы

 
IPSA-2020
подписка онлайн
Работа-2

ЗНО - 2010: події та коментарі

Печать E-mail
Статьи - В помощь абитуриенту

№ 24 (661) 21 - 27 червня 2010 року

  Під час цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання були зафіксовані ситуації, які широко обговорюються в суспільстві. Насамперед це стосується тестування з іноземної мови. На прес-конференції у Києві відповідь перед ЗМІ тримав директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК.  

   - В суспільстві поширюється думка, нібито тест з англійської мови був занадто складним, - сказав директор УЦОЯО. - За висновками експертів, в цілому тест з англійської мови є оптимальним за складністю. А спілкування з представниками ВНЗ дає нам підстави говорити про те, що вони очікували на більш складний тест. Адже йдеться не про випуск зі школи, а про вступ до вищого навчального закладу. І те, що певна частина абітурієнтів відчула, що не впоралась із тестом, свідчить не про складність тестів, а про рівень їхніх знань. Хочу нагадати, що 2009 року рівень знань з англійської мови нижче 135 балів показали 23 відсотки учасників ЗНО. Тобто кожен четвертий з тестом з англійської мови не впорався. Нас насторожує те, що серед тих, хто начебто не склав тест, багато медалістів і тих, хто розповідає, що проживав за кордоном.
  Ігор Лікарчук розповідає, що минулого року за результатами ЗНО лише в місті Києві більш як 50 відсотків медалістів свої знання не підтвердили.
  - Ми звернулися до Міносвіти з листом, в якому просимо надати нам базу даних про всіх медалістів. Якщо така база буде, ми зіставимо результати медалістів із результатами ЗНО. Тоді ми розкажемо суспільству, як воно є насправді. Думаю, що це буде цікава інформація. На одному з телеканалів був коментар вчителя іноземної мови одного з київських "крутих" ліцеїв. Вона заявила про те, що навіть не всі їхні вчителі змогли виконати завдання тесту з англійської мови. Але ми отримали і лист від однієї зі спеціалізованих хмельницьких шкіл. Викладачі пишуть про те, що тест з англійської мови є прозорим, валідним та об'єктивним, який дає змогу реально оцінити рівень знань абітурієнтів, які вступають до ВНЗ. Ми зробили цікаве порівняння. Ми подивились, які результати показали минулого року випускники "крутої" школи і випускники хмельницької школи. Кількість абітурієнтів, які набрали результати від 196 до 199 балів у хмельницькій школі було 29 відсотків, а в ліцеї - 1,3 відсотка. З іншого боку, у ліцеї - 8 відсотків мають результат менший за 150 балів, а в тій хмельницькій школі таких немає жодного.
  Протести в суспільстві в Українському центрі оцінювання якості освіти пов'язують і зі діяльністю репетиторів:
  - В поточному році  у Києві вартість занять з окремими репетиторами досягала 30 євро. І коли  учні прийшли додому і сказали, що не впорались із тестами, батьки почали пред'являти репетиторам претензії: чого вони навчили за такі гроші. Мабуть, ці претензії є справедливими. Чи був складним тест з англійської мови, та й з будь-якого іншого предмета, можна сказати тоді, коли буде визначено результати і проведено психометричний аналіз. Тоді ми й скажемо, чи був цей тест складним чи оптимальним. До визначення таких результатів будь-які твердження про складність тесту є суб'єктивними.
  Ще одним питанням для обговорення стала низька у порівнянні з минулим роком явка абітурієнтів на пункти тестування. Цьогоріч на тести з української мови та літератури з'явилось 87 відсотків абітурієнтів, з іноземних мов - 88, з біології - 86. Минулого року, наприклад, на ЗНО з української мови і літератури з'явилось 96 відсотків абітурієнтів. Насамперед це зумовлено змінами до умов прийому до ВНЗ, за якими не всі абітурієнти при вступі повинні подавати сертифікати. На тестування з української мови та літератури в масштабах всієї країни запізнилось 610 осіб. Причини запізнення різні, починаючи від  банальних. Наприклад, у Києві абітурієнти не розібрались, де Велика окружна дорога, а де Кільцева. Отримавши в запрошеннях адресу пункту тестування "вулиця Велика окружна", її переклали "Большая кольцевая" і таку назву сказали таксисту або задали до GPS-навігатора. Також деякі абітурієнти переплутали бульвар і вулицю Лесі Українки.
  Можливо, тут є й інша причина. Минулого року, коли випускники шкіл ще були учнями, їх всіх збирали біля шкіл, класні керівники перевіряли наявність ручок і т. д., всіх "брали за руку" і вели на пункт тестування. Цього року такого не було - от вам і самостійність.
  - Якби ми будь-якого з абітурієнтів, які запізнилися, допустили б на пункт тестування, коли там сидять і працюють люди, тоді у тих людей, які працюють в аудиторії, є повне право подавати апеляцію про порушення їхніх прав на проходження ЗНО, тому що створюються перешкоди для написання тестів, - прокоментував ситуацію Ігор Лікарчук. - Саме виходячи з цього ми не допускали жодного з тих, хто запізнився на пункти тестування.


Підготував Дмитро Шулікін






Читать еще в: