|
№ 49 (686) 13 - 19 грудня 2010 року
"Лекції, конспекти, нескінченні ксерокопії... Я знову - у вирі студентського життя. Тільки в мене вже зовсім інше сприйняття усього цього", - ділиться своїми враженнями Вероніка Крамар, українська студентка в Бонні.
Інша країна, інша культура, інакше відбуваються лекції і виглядають конспекти, інакше функціонує освітня система.отримати кваліфіковану європейську освіту та вдосконалити себе Коли я їхала до Німеччини, то разом з оптимістичним настроєм мала також і певні побоювання щодо складнощів самого навчального процесу. І це, не дивлячись на те, що я вже маю диплом спеціаліста з німецької філології.
Академія "Німецької хвилі"
Мушу визнати, що мої побоювання певним чином підтвердилися. Але розпочну з іншого. Мені пощастило бути однією з двадцяти двох студентів, які приїхали з різних континентів, щоб навчатись за новою магістерською програмою International Media Studies. Її організували спільно Боннський університет, вища школа Бонн-Райн-Зіґ та Академія "Німецької хвилі".
Попри те, що у всіх різний, як тут кажуть, background, тобто - досвід та культура, стосунки в групі тримаються на дружелюбності та люб'язності. Ми всі розмовляємо різними мовами, але німецька та англійська нас єднають. До того ж, ми з цікавістю намагаємось осягнути усе мовне різнобарв'я нашого курсу.
У бібліотеці "Німецької хвилі"
Лекції, до речі, проходять на 80 відсотків англійською мовою. Цікаво, я помітила, що ми часто виконуємо завдання в групах. Цей метод роботи на Заході дуже поширений. З одного боку - він демократичний, тобто - рішення приймаються колективно, що сприяє обміну досвідом, але з іншого боку, виходячи з власних суб'єктивних відчуттів, я звикла приймати рішення самостійно й тяжію до індивідуального методу роботи, що, однак, не заважає обмінюватись досвідом.
Один з найпоширеніших методів подачі інформації - це PowerPoint або слайд-шоу. Для багатьох це зручно й звично, а я ще пристосовуюсь - якось звикла більше до традиційних конспектів. Взагалі навчальний процес дуже динамічний і цікавий, але не без труднощів. У першому семестрі, який закінчується у березні іспитами, переважає обсяг теоретичної інформації і цей обсяг немалий. Але я чекаю з нетерпінням на практичну частину.
Зараз у нас шість головних предметів, серед яких медіа-економіка, журналістика, ЗМІ й політика та право. Але лекції з міжнародної комунікації є одними з найулюбленіших. Завдяки цим лекціям я почала навіть краще розуміти себе й інших. Вивчаючи особливості менталітету різних національностей, їх культуру, можна уникнути багато проблем. Нам розповідають, наприклад, про те, що в жодному разі не можна говорити з японцями на офіційному рівні чи, як сприймають таке поняття як час в арабських або латиноамериканських країнах та про багато інших цікавих речей.
Позитивним є також майже повна забезпеченість навчальним матеріалом, хоча водночас у мене вже величезна купа ксерокопій, які я постійно намагаюсь систематизувати. Хоча, відверто кажучи, інколи здається, що вже тонеш у купі ксерокопій. Але найголовніше, що навчання приносить задоволення. Кожен день нові лекції, нові знання, нові досягнення чи помилки, одним словом - досвід.
Вероніка Крамар,
студентка першого семестру магістерської програми International Media Studies у Бонні
http://www.dw-world.de
|
