Курс на Fluent English

  В інші часи іноземці не втомлювалися дивуватися - як це можливо: радянські люди вивчають мову по 6-10 років у школі, потім 3-4 роки у ВНЗ, здають кандидатські мінімуми і все одно не зрушують з рівня "читаю і перекладаю зі словником текст заздалегідь відомого мені змісту". Є навіть конспірологічна теорія про те, що в СРСР мови спеціально викладали так, щоб утруднити контакти з іноземцями. Зараз незнання англійської мови може стати серйозним гальмом або як мінімум обмежувачем в кар'єрі.
  "Я біолог, кандидат наук, працюю в діагностичному центрі при вищому навчальному закладі, - розповідає завідувачка біохімічної лабораторії Людмила К. - Колись через погану дикцію я переконала себе, що знати мови мені не дано. Зараз розумію, що це було великою помилкою, але тепер серйозно братися за ліквідацію лінгвістичної неписьменності вже складно. Я читаю англійською, але майже не говорю і майже нічого не розумію на слух. Ця дуже сумно, тому що у нас регулярно з'являються можливості закордонних стажувань за програмою гуманітарної допомоги країнам СНД, роздають гранти на поїздки на міжнародні форуми, є аспірантура і програми постдоків в Австрії, Чехії, США. Все абсолютно безкоштовно, без суворих вимог до кандидатів, головна умова - вільна розмовна англійська. І їдуть туди хто завгодно, тільки не я ... Як же сильно я шкодую, що комплексувала в свій час! Прямо зараз могла б попросити грант, щоб поїхати на конференцію в Женеву. Читаю запрошення і ридаю горючими сльозами. Взагалі для магістрантів, студентів, докторантів-аспірантів і так званих молодих дослідників від медицини та соціальних наук привабливих пропозицій дуже багато".
  Мораль цієї історії очевидна. Сумно, коли блискучі професійні перспективи виявляються недосяжною мрією через відсутність технічного досвіду, яким, по суті, є знання англійської мови.

  оків 20 тому в нашій країні відбулася справжня революція, коли традиційні, перевірені часом, але кілька кондові програми поступилися першістю за популярністю так званим комунікативними методиками, розрахованим на максимально швидке залучення студентів в живу бесіду мовою. Однак якщо балаканина не підкріплюється ґрунтовною граматичною базою, справжнього прогресу чекати не доводиться.
  У серйозних лінгвістичних університетах мови як і раніше викладають фундаментально, розвиваючи всі мовні навики: говоріння, аудіювання, переклад, граматика і т. д. Цей шлях, безумовно, хороший для тих, хто готовий витратити 3-5 років на глибоке і планомірне вивчення мови в сукупності з широким набором лінгвосоціокультурних знань. Що це таке, легше пояснити на прикладі. Для слов'янського вуха фрази "Don't you want to go?" і "Would you like to go?" звучать однаково, тоді як британець перший варіант сприйме як негативний тон. Підводним каменем традиційної методики є горезвісний мовний бар'єр, на подолання якого потрібно покласти чимало зусиль. Це все непросто, але якщо шлях пройдений успішно, нагородою стануть дійсно глибокі пізнання в системі мови. Ви будете не просто знати, що потрібно сказати в тому чи іншому випадку, але і чому це йдеться саме так, а не інакше.
  Якщо людина може висловити будь-яку свою думку швидко, чітко, без спотворення змісту і з правильними нюансами, нехай навіть з не глобальними граматичними похибками - цей рівень володіння можна назвати Fluent English.
  "В П'ятигорському державному лінгвістичному університеті моєю основною мовою була французька, - розповіла менеджер з ЗЕД Наталія Д. - Англійську я вчила як другу і спочатку, чесно кажучи, ставилася до неї прохолодно. Потім вже в Москві в Академії зовнішньої торгівлі стало очевидним, що можливості працевлаштування з англійською набагато ширші і цікавіші. Зараз я менеджер із зовнішньоекономічної діяльності в компанії-імпортері німецьких паркувальних систем. Вся ділова переписка та телефонні переговори з компанією-партнером - тільки англійською. На мені лежить переклад контрактів, оферт, а також пакувальних листів, інвойсів, рахунків та інших документів, необхідних для митного очищення вантажу. Також я перекладаю всі рекламні матеріали, технічні специфікації, інструкції з експлуатації та сервісного обслуговування. Щороку наша головна німецька компанія влаштовує Global sales meeting для своїх дилерів в одній з європейських країн, де ділова частина змінюється розважальною. Таким чином я побувала в Парижі, Відні, Мюнхені, Ніцці".
  Дійсно, англійська мова часто стає своєрідним мультіпаспортом, квитком в інше, цікаве і насичене життя. Хто ж не хоче подорожувати по світу? Знаючи мову, можна без проблем самостійно знайти і купити підходящі квитки, забронювати готелі, на місці домовитися про екскурсії.

  Але повернемося до англійської в професійній сфері. Є дуже привабливі для роботи компанії, де кандидатів без знання мови навіть не розглядають. У найбільших аудиторських компаніях з Великої четвірки ("Великою четвіркою" називають чотири найбільші в світі компанії, що надають аудиторські та консалтингові послуги: PricewaterhouseCoopers (PricewaterhouseCoopers), Deloitte (Deloitte), Ernst & Young (Ernst & Young), KPMG (KPMG) англійська є державною: вся внутрішня кореспонденція і велика частина роботи робиться англійською. Те ж саме в світових IT-брендах типу Google або Microsoft. Без дуже хорошої мови в подібних структурах робити нічого, а зарплати там дуже пристойні.
  "Я закінчувала школу, в якій мову нам викладали дуже погано, - поділилася спогадами директор з інформаційних технологій Тетяна П. - У Москві на мехматі МДУ теж великого прогресу не сталося: ну, технічний плюс якісь ази ділового спілкування - як замовити квиток, готель, запитати дорогу і написати діловий лист. Спочатку я працювала в російській компанії, що займалася САПР для банків, де вистачало технічно-програмістської лексики. Коли дослужилася до начальника департаменту, мене переманили в західну компанію, яка займалася тим же, але для закордонних банків. Ось тут і сталася засідка. Мова була потрібна скрізь: листування, телефонні переговори, навіть наради у керівництва - все англійською. Перший час я перебувала в прострації. І запитати незручно: як же, прийшла начальником, заявляла про "вільне володіння", а навіть двох слів зв'язати не вмію! І основний час витрачала не на роботу, а на з'ясування того, як правильно скласти запит і т. ін. Але самий жах - це телефон! Розумію через слово, перепитую, насилу здогадуюся, чого від мене хочуть. Було тяжко, вже почала шкодувати, що взагалі у все це вляпалася. Але здаватися не стала, знайшла курси, підтягла усне мовлення, поліпшила письмову - і через три місяці вже їздила у відрядження до Німеччини і спілкувалася без проблем".
  Приклад Тетяни черговий раз свідчить про те, що немає нічого неможливого для людини з інтелектом.

  Так яким курсам, школам, репетиторам можна довіряти? По-перше, треба твердо засвоїти, що чудес не буває. Вивчити англійську мову "всього за 15 хвилин в день" без мозкових зусиль і належної старанності - неможливо. По-друге, школи, які надто нав'язливо просувають себе теж насторожують, як і обіцянка вкласти знання мови "в підсвідомість". По-третє, викладачі - носії мови - далеко не завжди краща рекомендація, особливо для тих, хто тільки на початку шляху або просто хоче підготуватися до ЗНО. Не слід вестися і на надто низьку ціну курсу - якщо, звичайно, це не разова акція на один модуль, щоб познайомитися з методикою і вирішити, що це те, що потрібно.
  "В інституті мене англійською говорити не навчили, хоча наша група в потоці вважалася сильною, - згадує Катерина К. - Коли я це усвідомила, то ще до диплома записалася на досить круті курси. Після закінчення інституту працювала в TACIS - в 2000-2006 роках так називалася соціально-економічна програма підтримки, розроблена Європейським союзом для країн СНД і Монголії.
  Зрозуміло, працюючи з іноземцями, швидко здобуваєш розмовний досвід і розвиваєш навички писемного мовлення. Я вела листування і телефонні переговори, заповнювала бази даних. Потім деякий час працювала в туристичній фірмі, яка організовувала тури для іноземців, тож говорити англійською доводилося постійно. Зараз у мене свій бізнес, і без англійської мені нікуди: всі мої постачальники - із США. До речі, ще студенткою я підробляла в "Макдональдсі". І якось раз до сусідньої каси підійшов клієнт-американець. У народу паніка, нічого не розуміють, навіть менеджери не можуть прийняти замовлення. Хоча незрозуміло, чому всі так зніяковіли: чізбургер - він і в Африці чізбургер. Ну, я підключилася, людину обслужила. А потім менеджер в контрольному листі у кінці дня написала мені: "Молодець! Говорила з іноземцем його мовою!". Ось так-то.