Новини освіти

 На кожного українського студента виділяють лише третину коштів від європейської норми

  В Україні на одного студента щороку йде близько 2300 євро бюджетних коштів, що становить менш ніж третину норми країн Західної Європи. Про це 13 червня в Києві заявив президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков, презентуючи моніторингове дослідження "Входження національної системи вищої освіти в європейський простір вищої освіти та наукового дослідження", яке підтримала Освітня програма Міжнародного фонду "Відродження". Дослідження здійснено за методологією, за якою рівень освіти оцінюють у країнах ЄС і яка передбачає мультидисциплінарний підхід.
  З державного бюджету на освіту йде понад 6% усіх видатків, або 2-2,3% ВВП. Такі параметри є одними з найвищих порівняно з країнами Європейського Союзу (на рівні скандинавських країн). Проте внаслідок низького ВВП середньорічні видатки на одного студента, що навчався за бюджетні кошти в 2010/11 навчальному році, становили близько 2270 євро. Це складає лише 51% від рівня витрат в Естонії (найменший у ЄС) або 28% від середнього по ЄС показника.
  При цьому Тарас Фініков відзначив, що рівень оплати праці українських викладачів украй низький. Так, за інформацією експерта, викладач вишу в Україні заробляє від 2,5 тис. євро на рік (у регіонах) до 4 тис. євро на рік (у столиці).
  У свою чергу, голова правління Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна поінформувала, що менш ніж 5% українських студентів брали участь у програмах обміну між вишами різних країн, а всередині України - лише 2%. За її словами, 75% студентів назвали основною перешкодою в цьому брак коштів на проїзд і проживання, крім того, 42% вказали причиною недостатнє володіння іноземними мовами. Кожен п'ятий студент стикався з візовими труднощами при спробі виїхати за кордон. При цьому, за інформацією Ірини Бекешкіної, 10% українських студентів не бачать потреби навчатися за кордоном, бо їх задовольняє рівень освіти в Україні.

 Міжнародний фонд досліджень освітньої політики

  14 червня 2012 року під головуванням Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Суліми відбулося засідання Конкурсної комісії з відбору на навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном.
  З часу оголошення конкурсу до Міністерства надійшло понад 1000 пропозицій з 60 університетів. Розглянувши справи претендентів, Конкурсна комісія рекомендувала направити на навчання або стажування у провідні закордонні вищі навчальні заклади 163 особи, з них: 55 студентів, 52 аспіранта та 56 науково-педагогічних працівників.
 За словами Першого заступника Міністра, "кожен, хто повернеться повинен розуміти, що для нього будуть створені умови для подальшої праці у вищих навчальних закладах України".
  Загалом, з урахуванням рішення Конкурсної комісії на попередньому засіданні, у провідні вищі навчальні заклади за кордон направляється 353 особи, з них: 180 студентів, 73 аспіранта та 100 науково-педагогічних працівника.
  Також Перший заступник Міністра повідомив, що МОНмолодьспорту спільно з Програмою академічних обмінів імені Фулбрайта домовилися щодо програми направлення українських студентів в наступному році на навчання на магістерських програмах у провідні вищі навчальні заклади США. "У цьому році буде надано 14 пропозицій, які відносяться до нанотехнологій", - зазначив Перший заступник Міністра.

  "Сьогодні економіка України відчуває гострий дефіцит кваліфікованих робітників у сфері матеріального виробництва. Кількість активного робочого населення практично зрівнялася з кількістю пенсіонерів, на деяких підприємствах з ряду професій середній вік працівників наблизився до пенсійного.
  В свою чергу це гальмує економічне зростання та унеможливлює достатнє вирішення питання соціального забезпечення. Особливо актуальним стає питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації робітників. Їх підготовка та підвищення кваліфікації мають відповідати зростаючим вимогам сучасного виробництва та роботодавця на ринку праці. Що тут казати: в сільській місцевості вже нелегко знайти, наприклад, токаря, зварювальника чи слюсаря. Чи родитиме хліб на полях, якщо обслужити, відремонтувати техніку буде нікому?
  Насправді все досить просто: розвинена економіка не існує без кваліфікованих кадрів, а останні неможливо підготувати без належного рівня професійно-технічної освіти. Проте очевидно, що в цьому освітньому сегменті є серйозні проблеми: труднощі в здійсненні професійно-практичної підготовки кадрів, відсутності умов для виконання в повному обсязі програм виробничого навчання та виробничої практики, відсутності нової потужної матеріально-технічної бази. Причому, в сьогоднішніх умовах навчальний заклад самостійно, без допомоги інвесторів та роботодавців, не має можливості покращити ситуацію. В той же час в Києві почала діяти програма "Освіта м. Києва на 2011-2015 рр.". Завдяки об'єднанню зусиль депутатів Верховної Ради України, керівництва КМДА, депутатів Київради та роботодавців в двох з дев'ятнадцяти ПТНЗ йде робота зі створення й фінансування навчально-виробничих центрів. Дуже допомагають соціальні партнери освітян, зокрема Інститут електрозварювання імені Патона та компанія "Хенкель-Баутехнік Україна". Це чудовий приклад спільної роботи заради вирішення спільних проблем.
  Модернізація системи профтехосвіти як фактор стратегічного розвитку держави є першочерговим завданням для багатьох розвинутих країн. У сучасних умовах неодмінно повинен працювати механізм: "освіта - наука - виробництво". Саме тому, роботодавці всіх сфер господарювання та посадовці всіх рівнів мають об'єднати зусилля в напрямку побудови відносин соціального партнерства при підготовці робочих кадрів. Результатом таких взаємовідносин стане новий поштовх в розвитку економіки, розкриття інтелекту та талановитості українського народу через систему профтехосвіти".